Білицька бібліотека-філія №4
Головна » 2016 » Квітень » 9 » «Дорогу додому не забуду свою»
08:53 «Дорогу додому не забуду свою» | |||
Все біжимо життям та біжимо! Зранку вибігаємо на вулички рідного міста Білицьке, біжимо на навчання – роботу, а ввечері скоріш поспішаємо до родинного вогника, щоб обійняти своїх близьких, дізнатися про успіхи та прикрощі, запланувати наступний день. Зранку знов своє – вибігаємо! Але потрібно інколи призупинятися, щоб відпочити, обдивитися навкруги, згадати, хто ти є на цій Землі та порадувати серце й душу. Саме тому краєзнавча зупинка «Білицьке – місто закоханих», проведена бібліотекарями Піщенко Н.В. та Булатовою О.Г. з учнями третьої групи спеціальності «Кухар – кондитер» ДНЗ «Білицький професійний ліцей», прийшлася усім до смаку. Яка ж Батьківщина без кохання, а яке кохання без лірики!
На захід були запрошені гості: майстер виробничого навчання, голова професійної спілки Горобченко Л.В., викладач іноземної мови та зарубіжної літератури Бабак А.А., Мельник Н.П., медсестра за фахом, поетеса – аматорка за покликанням.
Обєднання присутніх ліричним настроєм розпочала Булатова О.Г., бібліотекар ліцею, зачитавши вірша Притуляк Н.О. «Слова, як солдати, бувають безсмертні», що пояснює важку працю створення віршів:
«В ту мить, як в душі проростають вірші,/ Ти чуєш тихий шепіт трави,/ Шукаєш рифмам танок найліпший,/ Снуєш ти нитку думок із пітьми./ В ту мить ти бачиш весь світ по-новому./ Одне тільки слово весь світ полонить»
Надія Петрівна поділилась власним віршованим, гумористичним рецептом «Як не хворіти», філософськими роздумами «Що таке щастя?», акапельно виконала прекрасну «Пісню про бабусю»:
«Мила бабуся, рідненька,/ Вдячна я Вам за труди,/ Ви – моя другая ненька,/ Про це пам’ятаю завжди»
Виступ Надії Петрівни довів, що любити свій край може тільки закоханна у звичайне життя людина, що цінує близьких людей. Надія член клубу місцевих поетів «Пишущая братия» вже не один рік, тому її ліриці можна довіряти.
У Лідії Василівни відбувся справжній дебют перед учнями своєї групи, для яких вона кращий друг та терплячий вихователь. Писати вірші почала ще з юнацтва. Піднесено та емоційно – позитивно зачитала вірші: «Дуб», «Малыш», присвячений народженню донечки («Полюбуйся, малыш, как прекрасна земля»), «Крымское солнце светило» про родинні спогади, про матусине вишивання «Вышивание» («В этом вышивании прощение / Перед Богом за своих детей»), «Украдкой преклоняясь небесам» та інші. Учні підтримали свого майстра оплесками, що свідчило про оцінку дебюту – «відмінно»!
Євгенія Зубкова, учениця третьої групи, член юнацької студії журналістики «Розовый слон», поділилася власним поетичним талантом: зачитала вірші «Ты меня извини» ( «Отчаяние плещет во мне…»), «Ты рядом был» («Хвалил за каждую ожившую мечту»), «Повертайся живим», присвячений керівнику гуртка, чоловік якої служить у зоні АТО. Вірші Євгенії не по-юнацькі глибоко філософські, відкриті, слова з віршів кожен присутній «приміряв» на себе, а це вже успіх. Виявилося, що ліричні рядки Євгенії близькі багатьом серцям.
Піщенко Н.В., бібліотекар міської бібліотеки, провела бібліографічний огляд краєзнавчої книжкової виставки «Стрічка життя», присвяченої Добопільському краю та місту Білицьке. Розповіла про відомих поетів міста: Євгена Бахтіна, Сергія Васильєва, Григорія Заварзіна, Анатолія Копцова, Світлану Курилюк, Анатолія Плетня, Булата Бутунаєва та інших митців пера. Ці люди створюють позитивний імідж нашого району, оспівуючи красу рідного краю, прославляючи його. Свої авторські чи спільні збірки поети дарують міській бібліотеці, таким чином роздаровуючи результати плідної поетичної праці усім читачам. Дякуємо вам за це!
Проведений захід – краєзнавча зупинка – надав присутнім наснаги, мрій на майбутнє, яке кожен з нас щоденно створює сам. Тож не будемо забувати своє коріння, яке з гідністю та важкістю виплекала Донецька земля!
Подібні новини: | |||
|
| |||
| Всього коментарів: 0 | |
