Вівторок, 21.11.2017, 06:15 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Головна » 2017 » Лютий » 11 » Кохання весну закликає
11:25
Кохання весну закликає

       
       Десятого лютого у нашій бібліотеці відбулися творчі посиденьки «Весну закликаємо до рідного краю» з поетами-аматорами нашого рідного міста Білицьке. Бібліотекарі довго та старанно готувалися до цього заходу, адже ж хотілося, щоб він був чудовим, корисним, дружнім та надовго запам’ятався усім присутнім. 
      Не кожного дня закликають весну за допомогою кохання. А бібліотекарі зробили саме так – розпалили багаття кохання ліричними творами наших знаменитостей!
      Ведуча заходу Піщенко Н.В. створила максимально теплу атмосферу для спілкування.

       

      Надія Петровна Мельник, поетеса за покликом серця, порадувала та налаштувала на стан закоханості своїми віршами «Что такое любовь», «Наболевшее», «За что любят мужчин», «Наша последняя любовь» та гуморескою «Грицеве кохання». 
   

      Микола Сергійович Новописний заздалегідь попередив, що хоче декламувати вірші вподобаної письменниці Ольги Алєксєєвої для створення контрасту. Звісно, побажання від щирого серця завжди виконуються! Також поет зачитав вірш донецької письменниці Анни Мясникової. Твори навіяли щемливий смуток разом з власними теплими спогадами.
     

      Євген Миколайович Бахтін розпочав свою ліричну замальовку з віршів про зиму, яка повільно буде надавати місце весні – чарівниці: «Перешла зима границу», «Падал снег пушистый», «Трубно поет ветер», «На исходе февраль», «Мартовский снег». Завдяки віршу «Мне б однажды проснуться маленьким» подумки усі присутні здійснили подорож у минуле. «Городок родной до боли» здивував місткими римами та почуттями, вкладеними у вірш: «…вряд ли Белицкое рай, Но ночами часто снится мне родной шахтёрский край…» Багаття кохання запалало яркіш після віршів «Я от бед всегда отрекаюсь» ( «О, любовь! Я тебя обожаю…»), «Давай представим, что нас двое» ( «… два сердца в пропасти глубокой…»), «Дни весенние, ночи страстные», «Пора желаний» («… рассудок – гиря на празднике весны…»), «Симфония любви», «Притяжение любви», «Не пугайся цветущего сада». А вірш «Серьёзно болен» нагадав про хворобу, якої лякаються поети усіх часів та народів: «…проклятый вирус чистого листа…» На завершення виступу вірш «Молитва» народив дискусію на тему «Що і кому можна прощати».  
     

        Олена Григорівна Булатова, бібліотекар ДНЗ Білицький професійно-технічний ліцей, нагадала вірші прекрасного – у часах і ліриці – донецького незабутнього поета Володимира Сосюри: «Так ніхто не кохав», «Васильки». Усіх зігріли чеканно – витончені рядки. 
       

       Тетяна Володимирівна Краснопольська поділилася вічними та правдивими цитатами знаменитих людей про кохання, декламувала вірш Леоніда Филатова «Разговор на балу». 
     

       Лариса Петрівна Гук зачарувала гостей глибоко філософською лірикою Едуарда Асадова. 
       Наталія Володимирівна зачитала вірш-гумореску Миколи Костомарова «Чорний кіт».

      
       Захід музично супроводжувався за допомогою можливостей мультимедійного проектору, вірші ніби переливалися із ніжними словами пісень про кохання українських співаків, а чарівні мелодії Поля Моріа відлунювалися від струн душі кожного присутнього на заході. 

      

      Якщо піднесений настрій, відродження прив’ялої за зиму віри в кохання, яке разом з весною літає у повітрі, сподівання на мрію можна назвати висновками заходу, то тоді – впевнено – бібліотекарі кажуть: «Захід пройшов на всі сто відсотків і за рівнем емоційної насиченості, і за рівнем спілкування, і за рівнем якихось почутих порад по життю, і за рівнем виконаності певної мети – закликати весну у втомлені душі, відродити відчуття забутого щастя, згадати про своїх коханих людей». 

   
                               


Нравится

Подібні новини:


Категорія: Масові заходи | Переглядів: 209 | Додав: tetyana | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]