Білицька бібліотека-філія №4
Каталог статей
Всього матеріалів в каталозі: 28
Показано матеріалів: 1-15 |
Сторінки: 1 2 » |
 Добірка віршів, присвячених Великій Вітчизняній Війні місцевих авторів членів літературного клубу "Пишущая братия" |
 Добірка віршів, присвячених афганській війні місцевих авторів членів літературного клубу "Пишущая братия" |
 Добірка віршів, присвячених місту Білицьке місцевих авторів членів літературного клубу "Пишущая братия" |
 В нашей библиотеке вы можете ознакомиться с творчеством членов белицкого литературного клуба "Пишущая братия". |
 Потомок запорожских казаков, родился в 2 марта 1962 года в г. Доброполье в семье "советских пролетариев". |
Білицьке – місто районного підпорядкування з 1966 року, розташоване за 12 кілометрів на південний схід від міста Добропілля і займає площу 217,6 гектари. Білицька міська рада, до якої віднесено селище Водянське, підпорядкована Добропільській міській раді. Кількість населення в 2004 р. – 8,9 тис. Найближча залізнична станція Мерцалове знаходиться на відстані 4 км. |
 Родился 3 апреля 1938 года. В 1952 году приехал вместе с семьей на новостройку шахт №1, №2 "Водяная". Закончил Лисичанский горный техникум в 1964 году по специальности маркшейдерское дело. |
 Родилась 17 сентября 1957 года в пермской области. Окончила Водянскую среднюю школу №11.
Образование среднее специальное, профессии: библиотекарь, аппаратчик углеобогащения. Работала на ДЗТМ сверловщиком. |
 Народна мудрість говорить - «Без верби і калини немає України». Природу рідної України прославляли поети, оспівували кобзарі. Багато рослин стали символами рідної природи або нашого національного характеру. |
 Cело Никанорівка - центр сільської ради. Колись воно називалося Ново-Олексіївка. Вся земля в 1857 році належала поміщику Мерцалову, почитаючи з Володимирівки, Красного до Білицького. В 1864 році багатий поміщик Мерцалов дарував частину землі своєму родичу, племіннику Коптєву і в додачу 25 кріпосних сімей. Молодого пана звали Олексієм. |
 Родился 14 марта 1961 г в г. Белицкое. Писать начал в 2001 году. Шахтер по профессии, весельчак по натуре, оптимист по жизни, патриот по духу. |
 Бутунаева я знаю давно, а еще раньше, с самого детства был наслышан о его отце — бурятском богатыре небывалой силы, которому посвящена первая прозаическая книга Булата «Красный батор Алексей Бутунаев», вышедшая в прошлом году в Улан-Уде. Но до неё Булат прожил целую жизнь, насыщенную многими событиями, встречами с интересными и яркими людьми. |
 Этот сборник стихов - плод труда поэтов шахтерского городка, в котором жизнь тесно связана с шахтой, с ее трудовыми ритмами, героическими буднями, победами и потерями. Наверное, потому и стихи такие. Одни - жесткие, хлесткие, правдивые и откровенные. Таков шахтерский характер! Другие - добрые и нежные. Ведь только тот, кто поднялся из глубин Земли, может в полной мере оцепить тепло дня, белизну снега, порадоваться первым солнечным лучам и удивиться великолепию заката. |
 Книгу, предлагаемую вниманию уважаемого читателя, вывели в свет люди, чья добродетель не искусственно приложенное усилие, а дарованный Богом обычный образ жизни. |
 Шановний читачу! Ця збірочка, яку ти тримаєш у руках, народилась не одразу. Упродовж трьох з половиною років поетичні намистини нанизувалися одна до одної, допоки ие вийшло дещо цілісне і завершене. |
