Білицька бібліотека-філія №4
Головна » 2016 Травень 6 » Солдатський трикутник - жива історія війни
13:00 Солдатський трикутник - жива історія війни | |||
Урочиста година пам`яті "Солдатський трикутник - жива історія війни", проведена за ініціативою заступника директора з виховної роботи ДНЗ «Білицький професійний ліцей» Баркар В.І. та бібліотекаря ліцею Булатової О.Г., спільно з працівником міської книгарні Піщенко Н.В., зупинила час та примусила учнів ліцею та присутніх заходу зазирнути у минуле - у роки 1939 - 1945.
8 - 9 травня у нашій країні відзначатимуться День пам`яті та примирення і День Перемоги у Другій світовій війні, що була найглобальнішим військовим конфліктом в історії планети.
Ведучі заходу душевно, з передачею власних почуттів, розповіли про значення солдатських листів - трикутничків для родин, для майбутнього. Коли на словах "Зараз іде бій..." лист обривається і потрапляє до отримувача - дружини, дітей, батьків - через багато років завдяки фронтовим друзям. "Ось тільки б жодного диста / На пошту знов не повертати", - пише О.Стрілець. З молінням, з болючою тугою кожна родина очікувала трикутничків. Якщо отримали - значить, живий іще наш коханий боєць - син, батько, брат - захисник своєї Батьківщини від нацизму.
Червоні маки, що "цвіли" на ведучих, символізували серце бійця, що б`ється не дивлячись на роки та відстані. Не дивлячись на те, що серце давно загинуло... "Я не знаю, чи ти коли-небудь прочитаєш ці рядки. Але я твердо знаю, що це останній лист", - писав Олександр Голіков своїй дружині. - Ти не плач..."
Сльози жалю від невимовних втрат - цілих поколінь, величезних частин націй, ненароджених дітей, забитої юні - котяться з усе розуміючих та співчуваючих очей... "Хто тобі розкаже про мене, / Нене? / Друзі мої впали, мов клени, / Нене, / Я також упав між ярами, / Мамо, / Під сухими яворами, / Мамо" (П.Воронько).
Учням ліцею був представлений справжній лист бійця фронтовика, нашого земляка Сивокоза Степана Федоровича. Цей лист зберігається у краєзнавчому музею Станції юних техників. Учні слухали рядки листа, зачитані викладачем історії Васильковською Л.О. На листі стоїть печатка "Перевірено військовою цензурою". Слухаючи рядки, здавалося, що людина, яка писала його, тільки-но відійшла від паперу, а ми, на хвилинку, заглянули у текст... Ведучі мужньо стримувала сльози.
Війна - трикутники - пісні - спадок минулого. "Ніч яка місячна", "Смуглянка" з фільму "В бой идут одни старики" лунали у принишклому актовому залі. А пісня С.Тарабарової "Хочу жити без війни" чітко окреслила позицію усіх присутніх заходу.
Медсестра ліцею Мельник Н.П. продекламувала свій власний вірш "Ветерани", а бібліотекар міської бібліотеки провела короткий бібліографічний огляд книжкової виставки "Тільки пам`ять не сивіє".
Вшанували пам`ять про загиблих воїнів, жертв війни хвилиною мовчання та - традиційно - запаленою свічкою.
Завжди будемо пам`ятати про подвиги Українського народу, що не пішли у небуття, а зберегли нам з вами життя... "1939 - 1945. Ніколи знову"
Подібні новини: | |||
|
| |||
| Всього коментарів: 0 | |
