Білицька бібліотека-філія №4

      
                Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
               Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
 Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
 Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

       
           Книжкова виставка – факт «Голодомор мовою документів» відкрила свої знання та офіційні документи для учнів 4-го класу. Листопад має властивість нагадувати про важкі, а то й неможливі сторінки української історії. Серце пече, випікає цифри українців, що полягли не від куль чи хвороб, а від голоду. Але правда важливіша від прикрашеної неправди. Від дітей було багато запитань: «А чому не було їжі?», «Як це – їжу відбирали?», «А чому не можна було купити хліба?» На всі питання були отримані відповіді від бібліотекарів, огляд літератури допоміг у цій справі. Особливо привернула увагу дітей до себе книга від Українського Інституту Національної Пам’яті «Голодомор. Геноцид українського народу 1932 – 1933» київського видавництва імені Олени Теліги. Красномовно звучали ілюстрації та фотографії книги, записані свідчення очевидців. 
Неможливо осягнути розумом масштаби втрат селянства, інтелігенції, людей, що жили в Україні… Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

Подібні новини: