Білицька бібліотека-філія №4

      
      У 2017 році весь християнський світ буде відзначати 500-річчя від початку масштабного духовного відродження, яке назавжди змінило хід історії. Початком Реформації прийнято вважати виступ німецького ченця Мартіна Лютера 31 жовтня 1517 року, який у цей день прибив 95 тез до брами собору у Віттенберзі. Соціальні явища, породжені Реформацією, є одними з найбільш впливових в історії людства. Західна цивілізація немислима без здобутків Реформації; до них можуть долучитись і українці.
     За Указом Президента України №357/2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» у бібліотеці був проведений відео перегляд  для юнацтва.
Головним завданням перегляду фільму «Історія Дня Реформації» для учнів 9 класу ЗОШ № 10 було ознайомлення із життєвими цінностями Реформації, заклик до оновлення всіх сторін особистого й суспільного життя згідно з біблійними принципами.
      У широкому значенні слова, реформація — це відновлення, перетворення або перебудова, поновлення або повернення колишнього, але поліпшеного стану (конституції, суспільства, держави).
Реформацію пов'язують з іменами Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі — і відповідно називають лютеранською,протестантською або євангелічною.
      В Україну Реформація проникла спочатку в незначній мірі у 16 ст. з Чехії, через студентів з України, на яких впливали наука Яна Гуса і гуситські війни, а також через гуситських емігрантів у Польщі й Литві, де в 16 ст. реформаційні течії дуже поширилися серед магнатів і шляхти. Чимала кількість магнатів і шляхти: Радзівіли, Воловичі, Кишки, Любинецькі, Морштини, Фірлеї, Сапіги, Гойські, Ходкевичі, Сенюти, Холоневські, Чапличі, Войнаровські, Немиричі та ін. — були захоплені ідеями Реформації. Реформаційні рухи особливо сильно почали проникати в Україну після Люблінської унії 1569, проте вони не охопили усього обширу українських земель і всіх прошарків населення.
     Реформація в Україні позначилася також зростанням національної свідомості й політичної активності козаччини, яка, переймаючи у першій половині 17 ст. провід українсько-національного життям, ставила щораз більший опір польському пануванню в Україні й активно підтримувала православну церкву проти наступу католицизму. Шукаючи союзників проти Польщі, козаччина, у своїй зовнішній політиці, почала орієнтуватися також на допомогу протестантських держав (Швеція, Трансільванія, Бранденбурґ).
      Але вплив і успіхи Реформації в Україні не були тривалими. Пов'язана з прогресивними релігійними течіями, Реформація опинилася між двох протилежних сил — католицькою Польщею й православною Україною, ворожих між собою, але й ворожих до протестантизму. Успішна боротьба католицької церкви (особливо ордену єзуїтів) і польського уряду проти протестантизму й негативне ставлення православної церкви до «люторів», зокрема до поширеного в шляхетських колах Правобережжя антитринітаризму та інших радикальних протестантських течій, позбавили Реформацію певної соціальної бази, а перемога української національної визвольної революції у середині 17 ст. відкривала в Україні шлях іншим культурно-політичним течіям та впливам.
       Хочеш бути справжнім українцем – вивчай історію, хочеш прогресивних змін у державі – почни з себе!

Подібні новини: