2019 рік проголошено роком Китаю в Україні. Україна і Китай відзначили 25 років встановлення дипломатичних відносин.
Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж шести тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченню Другої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка, яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Він є батьківщиною багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства: папір, компас, порох, друкарство.
Бібліотеки Китаю вражають архітектурним розмахом та кількістю книг усіма мовами світу.
Відеоподорож «Бібліотеками Китаю» для відвідувачів бібліотеки – філії №4 подарувала яскраві враження та розуміння, що країна, яка створила папір, має до письменства найтісніше відношення. Усім схотілося відвідати сучасну бібліотеку Тяньцзина, футуристичний дизайн якої та площа у сто двадцять квадратних метрів просто не вміщуються в уяві!
Відеоподорож «Бібліотеками Австрії» відбувся не менш цікавими куточками державою Центральної Європи.
Австрія, Республіка Австрія —це переважно гірська країна, що не має виходу до моря, межує з Німеччиною та Чехією на півночі, Словаччиною та Угорщиною на сході, Словенією та Італією на півдні та Швейцарією і Ліхтенштейном на заході.
Австрійська національна бібліотека — найбільша бібліотека в країні. Розташована в палаці Гофбург, Відень.
У фондах бібліотеки зберігаються обов'язкові примірники всіх видань Австро-Угорщини, а отже і велика кількість українських видань до 1918 року зі Львова, Чернівців, Станіславова, Бродів, Дрогобича, Тернополя.
Серед найбільш ранніх видань, пов'язаних з Україною: кілька видань «Опису України» Боплана; фонд подорожніх описів різних авторів починаючи з 16 століття; три видання Й. Ф. Шрайбера про наслідки чуми в Україні в 1738–1739 роках; перші німецькомовні виклади історії України К. Гаммердорфера «Історія українських і запорожських козаків…» (Лейпціг, 1789), Енгеля «Історія України та українських козаків» (Галле, 1796); видання, присвячені українській мові, історії та культурі, як «Граматика рутенської або малоруської мови Галичини» Й. Левицького (1834), «Граматика руської мови» Й. Лозинського (1846), «Хроніка міста Львова» Д. Зубрицького (1844), «Граматика малоруської мови в Галичині» І. Вагилевича (1845).
Серед перших україномовних видань можна назвати антологію Я. Головацького «Вінок русинам» (1846–1847). Широко представлені перші видання творів Б. Дідицького, І. Франка, М. Лозинського, Й. Мончаловського, О. Огоновського, А. Петрушевича, І. Шараневича та інші.
Бібліотека має багато монографічних україномовних видань з історії українського народу. Широко представлена література політичного змісту, пов'язана з національно-визвольними рухами. Українській тематиці присвячені й численні німецькомовні видання. Значну цінність має велика збірка української періодики 19-20 століть.
Загалом відеоподорожі спонукали до чудового висновку, що треба подорожувати, вчити мови, не сидіти вдома й за найменшою можливістю їхати – летіти - плисти до країн, що цікавлять. А початком може стати подорожування Україною, адже бути туристом треба вчитися!
Подібні новини:
|
