Головна »
2015 » Листопад » 27 » Людської пам’яті свічку запали
09:07 Людської пам’яті свічку запали |
«У той рік заніміли зозулі…»
«Хто се? Чий голос щоночі просить: «Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця…» Хто водить за мною запалими очима-криницями, очима, у які переселилися всі страждання, муки й скорботи роду людського і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі ? Чий же це мільйонноголосий стогін у мені? Хто щоночі будить, стогне, квилить, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів…» - пише Катерина Мотрич у своїй «Молитві за убієнних голодом». Найскорботніша дата у житті українського народу – голодні 1932 – 1933 роки. Перечитуєш сторінки підручників, книг, заснованих на документальних даних, і серце зіщулюється від болю, подих переймає жах… «Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні!»
28 листопада 2015 року вся нація приєднується до акції «Засвіти свічку». «І світ німів, і ридав Господь…»
Наша бібліотека надає усім відвідувачам найповнішу інформацію про події тих страшних років у максимально повному об’ємі завдяки літературі, наявній у фонді, тематичній теці «Забуттю не підлягає»,веденням якої займається бібліотекар Піщенко Н.В.
Учні Білицького професійно – технічного ліцею № 83 (група 23) відвідали книжкову виставку «Голодомор – гірка пам'ять українського народу», взяли для себе корисну інформацію з бібліографічного огляду «Злочин проти нації», були присутні на годині пам’яті «Людської пам’яті свічку запали». Також учням бібліотекар запропонувала відвідати сайт Державної бібліотеки для юнацтва, де можна знайти перелік електронних джерел, присвячених подіям голодомору в Україні
Ми повинні пам’ятати свою історію, вміти вірно оцінювати події та робити висновки.
Подібні новини:
|
|
Категорія: Масові заходи |
Переглядів: 770 |
Додав: tetyana
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]
«У той рік заніміли зозулі…»
«Хто се? Чий голос щоночі просить: «Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця…» Хто водить за мною запалими очима-криницями, очима, у які переселилися всі страждання, муки й скорботи роду людського і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі ? Чий же це мільйонноголосий стогін у мені? Хто щоночі будить, стогне, квилить, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів…» - пише Катерина Мотрич у своїй «Молитві за убієнних голодом». Найскорботніша дата у житті українського народу – голодні 1932 – 1933 роки. Перечитуєш сторінки підручників, книг, заснованих на документальних даних, і серце зіщулюється від болю, подих переймає жах… «Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні!»
28 листопада 2015 року вся нація приєднується до акції «Засвіти свічку». «І світ німів, і ридав Господь…»
Наша бібліотека надає усім відвідувачам найповнішу інформацію про події тих страшних років у максимально повному об’ємі завдяки літературі, наявній у фонді, тематичній теці «Забуттю не підлягає»,веденням якої займається бібліотекар Піщенко Н.В.
Учні Білицького професійно – технічного ліцею № 83 (група 23) відвідали книжкову виставку «Голодомор – гірка пам'ять українського народу», взяли для себе корисну інформацію з бібліографічного огляду «Злочин проти нації», були присутні на годині пам’яті «Людської пам’яті свічку запали». Також учням бібліотекар запропонувала відвідати сайт Державної бібліотеки для юнацтва, де можна знайти перелік електронних джерел, присвячених подіям голодомору в Україні
Ми повинні пам’ятати свою історію, вміти вірно оцінювати події та робити висновки.
