Білицька бібліотека-філія №4
Каталог статей
| Головна » Статті » Літературний клуб «Друкарська братія» » Творчість членів клубу |
Добірка віршів, присвячених Великій Вітчизняній Війні
Добірка віршів, присвячених Великій Вітчизняній Війні місцевих авторів членів літературного клубу "Пишущая братия"Елена ГубаПамятьЗдравствуй, сын, Здравствуй, брат, Муж, отец, Ты — солдат Свою жизнь на войне не сберег. Ты боролся с врагом За свободу, за дом, За любовь, а вернуться не смог Мы приходим сюда Поклониться тебе С болью в сердце тебя вспоминая. Родниковой водой Цветы жизни польем, В память вечную песню споем. Здесь березки растут И ромашки цветут, Светит солнце судьбу продолжая. Спи спокойно, солдат Муж, отец, сын и брат, Ты погиб нашу жизнь защищая. Александр Иванов«Священная война»Когда звучит «Священная война», Торжественно приглушены рок-группы Историей нам в этой жизни трудной Беда была отпущена сполна. Храните детство, знание, любовь Планету потрясают катаклизмы И будут песни, что ведут на бой, На справедливый бой во имя жизни Внимание! «Священная » звучит — Из той войны. И — нету нам покоя, Поскольку не закинуты в былое От ядерной опасности ключи. Как краток век! Он несколько минут Ревёт на трассе вечности. И всё же Я не могу — мороз идёт по коже, Когда вот так «Священную » поют! Анатолий КопцовВойнаЯ мальчиком видел войну в ее жестоких проявленьях. И, когда в память загляну, всплывают из нее виденья. Запомнилась мне тишина вечерняя. Днем грохотало! Казалось, что восток без дна: войска и Украина отступала * * * Зима. Мороз. Февраль. Год 43. Вернулись немцы, словно кони в мыле: прорыв был ликвидирован. Смотри историю, как надорвали жилы.. Из Харькова в наши края прорыв, танки дошли почти до Запорожья, наши войска. И остыл пыл. Немец был в силе, хоть и «вылез с кожи» Антон КордюковВічна пам'ять (уривок) Присвячується ветеранам ВВВ, моїм рідним - Єфанову О.В. і Єфановій Г.С. Дивлюсь на фотографи старенькі З Великої народної війни. Там прадід й прабабуся молоденькі, Такі красиві і дорогі мені. Він був відважним льотчиком-героєм, Немало збив фашистських літаків. Відстоював свою країну з боєм, За що одержав кілька орденів. Прабабуся була також героїнею, Врятувала життя багатьом бійцям Служила у санбаті медсестрою З початку війни і до її кінця. Багато пролетіло років З тієї переможної весни. І їхні діти крок за кроком Славу батьків до нас вже донесли. І пройде час, і стану я дорослим, І вже своїм я дітям розкажу Якими героями були мої прадід із прабабусею, Фотоальбом і нагороди їхні покажу. Пам'ять — нескінченна книгаПам'ять — нескінченна книга, Її не можна переписати. І коли в серці буває відлига, Про важливе хоче розказати. Про безсмертний подвиг народу В роки Вітчизняної війни, Як відстоювали свободу України славні дочки й сини. У кожного з них була мрія, Яка повела їх в життя. І поки жила в них надія, Сміливо йшли в майбуття. Не всі вони повернулися З довгої кривавої війни, Лише в бронзу, граніт одягнулися Вітчизни герої — дочки її і сини. Наш народ непереможнийЗвертаюсь я до тебе, Україно, Земле рідна, матінко моя. Не забуду я ніколи, як в руїнах Опинилась ти, коли прийшла війна. Як по полю танки із хрестами Поповзли, мов чорні павуки. Не забуду, як над селами, містами З'явилися фашистські літаки. Але наш народ непереможний, Наші люди нездоланні і міцні. Захищати Батьківщину ставав кожний, Наближаючи кінець жорстокої війни. Шлях до перемоги дуже важкий, Через окопи, партизанські ліси, Через підпілля і гестапо, в муках тяжких, Через розпач, віру в найкращі часи. У скорботі біля обеліска, Де палає вічний вогонь, Героям війни вклоняюся низько, Вони землю рідну закрили собой. Священне місцеВ день травневий, в піснях оспіваний, Коли вишні в буйно пінному цвіту, В день Перемоги, славою овіяний, До меморіалу, священного місця прийду. За визволення Донеччини Тут герої навічно полягли. Щоб не стати рабами Німеччини, Захищали край, як тільки могли. За свободу нашу воювали, Щоб під мирним небом жив Донбас. Без вагань життя своє віддали, Щоб щастя осяяло нас. У підніжжя сірого граніту Завжди рясніють живі квіти. Пам'ять про загиблих не забута Сюди приходять і дорослі, й діти. «Вдячні ми живим героям І героям, які в землі лежать. Подвигу вашого будемо достойні!» Впевнено нащадки говорять. Светлана КурилюкСвязь поколенийПрости, Отчизна, но достаточно обманов. Патриотизма нет в душе сейчас. Когда увижу наших ветеранов, Обиды злость окутает тотчас. Отец прошел войну, две тетушки — блокаду. В параде майском — нищие в строю. Так почему все почести и славу Тем, кто остался навсегда в бою!? Скажу я детям: «Дед ваш был героем, А наш знакомый весь прошел Афган, Отец- чернобылец, людским пропитан горем». Им в благодарность — нищета, обман. Но в нашей памяти он должны остаться Героями в том праведном бою. И как обидно, горько признаваться: Связь поколений — нищие в строю. Парад ПобедыСедина,
И в строю,
Слава вам,
До земли
Павел СребранецДетям войныРазлука, горе — Война это всё. Так говорили люди, Так кричали они, Когда с любимыми Шли тревожные дни. Когда на улицах Свистали фугаски, Когда в крови Была страна, Нет, это не было сказкой — Это шла война. Война, принесшая горе, Посеявшая урожай разлук. Это она оставила многих Без ног и без рук. Это она над ребёнком Стонала, это она Пугала его. Это она воды не давала И разбила его жильё. Но он не пропал Под военным градом. Его не тронул Пулемётный дождь. Только остались раны, Раны прошедших гроз. Нашедшая наградаНа груди твоей Добавился орден, Ты почувствовал боль, Трудно ведь стать героем, А сегодня стал им ты. И пошли воспоминания Где бежал, стреляя ты, Где ты лез, колени рвя. Ты сегодня стал героем Ради всех, ради меня!
Подібні новини: | ||||
| Переглядів: 26469 | Теги: | Рейтинг: 3.0/14 | ||||
| Всього коментарів: 0 | |
